-
1 recording
1) запис, реєстрація; занесення до протоколу; облік2) який реєструє ( або записує), записуючий•- recording device
- recording in land register -
2 polygraph
n1) автор багатьох книг; плідний письменник2) збірка різних творів3) розмножувальний апарат* * *n1) автор багатьох книг, плідний письменник2) розмножувальний апарат; копія; екземпляр3) cпeц. поліграф, багатоканальный осцилограф (апарат, який реєструє реакції організму); поліграф, детектор брехні -
3 polygraph
n1) автор багатьох книг, плідний письменник2) розмножувальний апарат; копія; екземпляр3) cпeц. поліграф, багатоканальный осцилограф (апарат, який реєструє реакції організму); поліграф, детектор брехні -
4 record
I1. n1) запис, записування; письмова згадка, письмовий слід (чогось)record of a patient — мед. історія хвороби
2) реєстрація, облік3) pl документація; звітні матеріали (документи); дані4) протокол; стенограма; офіційний документon (upon, in) record — запротокольований, зареєстрований
5) pl юр. матеріали судової справи6) pl архівkeeper of the records — архіваріус, реєстратор
7) характеристика, репутація; факти (про когось)to have a good record — мати добру репутацію; прожити життя чесно
criminal record — а) юр. досьє злочинця; б) карне минуле; судимість
8) досягнення; результати діяльності9) спорт. рекордto beat (to break, to cut) the record — побити рекорд
10) звукозапис; запис (на магнітну стрічку тощо); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка
11) грамофонна платівка (пластинка)12) амер перфорований нотний ролик (для механічного фортепіано)13) історична пам'ятка14) (the record) юр. суть справи15) юр., бібл. показання свідка; свідокto call to record — закликати у свідки; посилатися (на щось, на когось)
God is my record that... — бачить бог, що я...
16) поет. пам'ятьrecord adjustment — військ. пристрілка по реперу
record clerk (keeper) — а) діловод; реєстратор; б) архіваріус
record department (room) — мед. реєстратура
record material — військ. документація
R. Office — державний архів (Велика Британія)
record practice — військ. залікова стрільба
record range — військ. пристріляна дальність по реперу
record transfer — військ. перенесення вогню за позначками
off the record — не для преси; конфіденційний; що не підлягає розголошенню; неофіційний (про заяву тощо)
this is strictly off the record — хай це залишиться між нами; це суто конфіденційно
record of service — послужний список; проходження служби
to set the record straight — а) внести поправку до протоколу (документа); б) виправити чиюсь помилку
2. adjрекордний; небувалий, нечуванийIIv1) записувати; протоколювати; заносити до списку (реєстру, протоколу)to record a speech — записувати (стенографувати) промову
2) реєструвати, фіксувати; показувати (про прилад)3) записувати на плівку (платівку)4) записуватися (про звук)5) знімати, фотографувати6) увічнювати7) співати, заливатися (про птаха)8) свідчити* * *I ['rekxːd] n1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)record of a patient — мeд. історія хвороби
2) реєстрація, облікrecord clerk, record keeper — реєстратор, діловод
record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані
abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка
on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів
keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор
4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності5) cпopт. рекорд6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)
7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)8) ( the record) юp. суть справи9) юp., дiaл. показання свідків; свідок10) пoeт. пам'ятьon (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)
II aoff the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)
рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)III [ri'kxːd] v1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)3) увічнювати4) співати, заливатися ( про птаха)5) icт. свідчити -
5 entered
вписаний, занесений (до журналу, реєстру тощо); зафіксований; поданий ( про документ тощо); прилучений до справи; взятий ( про зобов'язання); який надійшов- entered engagement
- entered evidence
- entered into force
- entered of record
- entered through legislation -
6 record
I ['rekxːd] n1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)record of a patient — мeд. історія хвороби
2) реєстрація, облікrecord clerk, record keeper — реєстратор, діловод
record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані
abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка
on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів
keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор
4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності5) cпopт. рекорд6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)
7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)8) ( the record) юp. суть справи9) юp., дiaл. показання свідків; свідок10) пoeт. пам'ятьon (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)
II aoff the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)
рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)III [ri'kxːd] v1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)3) увічнювати4) співати, заливатися ( про птаха)5) icт. свідчити -
7 record
I n протокол (засідання, наради); офіційний звіт; стенограма; pl архів- official records офіційний звіт- summary records короткий звіт- verbatim records стенографічний звіт (в ООН та інших організаціях)- record of attendances список/ реєстрація присутніх- records of the Foreign Office архів Міністерства закордонних справ- matter of record документально підтверджений факт- to consult the record перевіряти за протоколом- to draw up verbatim records складати стенографічний звіт- to enter on the records внести до протоколу- to expunge from the record виключити з протоколу- to place on record внести до протоколу- to put oneself on record офіційно заявляти, робити офіційну заяву- to put smbd. on record внести чийсь виступ/ заяву тощо до протоколу- to read into the record амер. внести/ до протоколу невиголошену промову- to set the record straight внести поправку до протоколу/ документ тощо; відновити справжній стан речей- to state for the record робити заяву для внесення до протоколу- to strike from the record виключити з протоколу- off the record не для друку; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. в пресі); неофіційний (про заяву)- on the record офіційний, прилюдний, відкритий; зроблений чи призначений для друкуII v записувати; вносити до протоколу/ реєстру тощо; реєструвати, фіксувати- to record in the minutes внести до протоколу
См. также в других словарях:
електроенцефалограма — и, ж., спец. Графічний запис, який реєструє біоструми головного мозку … Український тлумачний словник
палограф — а, ч. Прилад, який реєструє вібрацію суден, мостів, будівельних конструкцій і т. ін … Український тлумачний словник
планшетист — а, ч. Працівник наземної служби, який реєструє на планшеті (прозорій карті) стан повітря … Український тлумачний словник
низький — I 1) (про предмет який має невелику висоту), приземний; невисокий (який не є високим); присадкуватий, приземкуватий (низький і широкий; про будівлю низький і довгий) Пор. малий I, 1) 2) (про людину, тварину який має невеликий зріст; про рослину… … Словник синонімів української мови
комісія — ї, ж. 1) Уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь якого питання. Приймальна комісія. Виборча комісія. •• Зовнішньоторгове/льна арбітра/жна комі/сія постійно діючий третейський суд при торговельно… … Український тлумачний словник
блукаючий — а, е. 1) Який постійно змінює напрям свого руху або місце розташування. 2) Який переходить з одного на інше, роззосереджений (про погляд). 3) Який з являється та зникає. •• Блука/ючий біль біль, що з являється то в одній, то в іншій частині тіла… … Український тлумачний словник
струнний — а, е. 1) Прикм. до струна 1). 2) Який створює звук за допомогою струн (про музичні інструменти). || Який складається з таких інструментів. || Признач. для виконання на таких інструментах, виконуваний на них. Струнна мелодія. •• Стру/нний кварте/т … Український тлумачний словник
густина — и/, ж. 1) рідко. Те саме, що густота. 2) фіз. Маса тіла, що міститься в одиниці його об єму. •• Відно/сна густина/ безрозмірна фізична величина, що дорівнює відношенню густини речовини, що розглядається, до густини іншої речовини. Відно/сна… … Український тлумачний словник
йодлер — у, йодль, я, ч. Жанр народної пісні альпійських горців; пісня з рефреном вокалізом, який виконується зі специфічними переходами – стрибками з грудного регістру на фальцет у широких інтервалах і акордових звуках … Український тлумачний словник
носій — я/, ч. 1) Те саме, що носильник. || Той, хто взагалі несе що небудь. 2) перен. Той, хто наділений, володіє чим небудь (талантом, ідеями і т. ін.). 3) спец. Поширювач інфекції і т. ін. 4) Про предмет, речовину, що має деяку властивість, містить… … Український тлумачний словник
реєстратор — а, ч. 1) Особа, яка здійснює реєстрацію кого , чого небудь. || Юридична особа, яка має дозвіл на ведення реєстру власників іменних цінних паперів. •• Спеціалізо/ваний реєстра/тор тримач реєстра акціонерного товариства, діяльність якого полягає… … Український тлумачний словник
